"На допомогу молодим вчителям"

Помилки й утруднення

Шляхи виправлення і подолання

1. Дуже тихо говорить, окремі слова вимовляє нечітко, учням важко стежити за ходом розповіді вчителя.           

1. Запитайте учнів, які сидять за останніми партами, чи чують вони вас; готуючись до уроку, кілька разів запишіть пояснення навчального матеріалу на магнітофонну стрічку, а потім прослуховуйте себе на відстані (приблизна відстань від учительського стола до задньої парти).

2. Голос надмірно гучний, школярі скоро стомлюються.

2. Постійно змінюйте тональність свого голосу залежно від змісту висвітлюваного матеріалу та видів навчальної діяльності учнів.

3. Учитель говорить у дуже швидкому темпі, учні не в змозі стежити за ходом його думок, поступово виключаються із навчальної роботи.  

3. Пам’ятайте, що швидкість мовлення вчителя на уроці не повинна перевищувати 40-50 слів на хвилину. 3 допомогою магнітофона вдома час від часу перевіряйте себе, а на уроці вдавайтесь до самоконтролю.

4. У мовленні вчителя частенько трапляються слова-паразити:

«а-а», «е-е-е», «так-от» тощо.        

4. У ході самоаналізу чітко виділіть ті слова-паразити, які вами найчастіше використовуються. Підготуйте для себе аркуш з написом: «Не вживай слів: «так-от», «а-а», «е-е-е», «ну...» Непомітно для учнів кладіть цей плакат перед собою на столі. 3 часом від таких слів ви відвикнете, і потреба в плакаті відпаде.

5. Пояснюючи навчальний матеріал, учитель спрямовує погляд на стіни класної кімнати, поверх голів учнів або за вікно.

5. Намагайтеся тримати в полі свого зору всіх учнів, непомітно переводячи погляд з одного на іншого; намагайтесь аналізувати по очах вихованців, як вони сприймають зміст вашої розповіді.

6. Допускає мовні огріхи: русизми, неправильне вживання наголосів.           

6. Готуючись до уроку, перевіряйте з допомогою словника правильність вживання тих чи інших мовних форм. На полях свого робочого зошита виписуйте найбільш складні слова, проставляйте наголоси, робіть підкреслення червоним чорнилом, тренуйтесь удома у вимові окремих слів, виразів.

7. Використовує складні наукові терміни, запозичені з іноземних мов, незрозумілі слова.       

7. Уникайте насичення мови іноземними словами, складними науковими термінами. Завжди намагайтесь відшукати рівнозначне слово чи вираз рідною мовою. У тих випадках, коли певний термін або слово не має точного відповідника в рідній мові, зупиніться на поясненні етимології цього слова, запишіть його на дошці, а учні нехай зафіксують у своїх словниках чи робочих зошитах.

8. Свою розповідь учитель перериває паузами, щоб зробити зауваження учням, які порушують дисципліну. При цьому він підвищує голос, говорить із роздратування.        

8. Намагайтесь не розривати логічної канви своєї розповіді. Коли хтось із учнів порушує дисципліну, зробіть паузу і зосередьте увагу на конкретному вихованцеві. Можна підійти до нього і тихенько попросити не заважати.

9. Під час пояснення навчального матеріалу перебуває в одній позі (стоїть біля стільця, міцно затиснувши руки на його спинці, або перед дошкою, нервово перебираючи пальцями.     

9. Уникайте статичної пози. Вдавайтесь до використання наочних посібників, технічних засобів навчання. Постійно вправляйтесь у подоланні нервового напруження.

10. Під час самостійної роботи учнів вчителька на перші прохання про допомогу «бігає» по класу, вистукуючи підборами або намагається ходити навшпиньках.           

10. Привчайте учнів до самостійності у виконанні навчальних завдань. Подбайте про взуття, яке б не стукало і не привертало до себе увагу. По класу ходіть поважно, впевнено.

11. Учитель пише на дошці нерозбірливо, спотворюючи букви. Витер лише частину дошки, на іншій же залишилися уривки раніше зроблених записів. 

11. Перш ніж писати на дошці, необхідно повністю стерти те, в чому вже немає потреби. Відновіть уміння та навички правильного начертання літер.

12. Користуючись таблицями або картками, розміщеними на дошці, вчитель затуляє собою частину ілюстративного матеріалу. Коли треба щось написати на дошці, шукає між таблицями вільне місце.

12. Карти і великі таблиці потрібно вішати праворуч або ліворуч від дошки на спеціально пристосованих планках, залишаючи тим самим її вільною для записів. Працюючи з картою або таблицею, користуйтесь указкою, а самі ставайте збоку.

13. Звертаючись до окремих учнів, учитель показує пальцем, додаючи: «Ось ти» і т. ін.        

13. Добре запам’ятайте прізвища та імена всіх своїх вихованців. Звертаючись до конкретного учня на уроці, називайте ім’я чи прізвище та ім’я, додаючи: «Будь ласка».

14. Заходить до класної кімнати через 2-3 хвилини після дзвінка на урок.  

14. Заходьте до класної кімнати через 1-2 секунди після другого дзвінка на урок. Виявляйте цим пунктуальність і бережливе ставлення до використання навчального часу.

15. Оцінюючи якість знань учнів, нечітко формулює запитання; вони мають риторичний характер або вимагають відповідей: «так» чи «ні».   

15. Вузлові запитання для перевірки знань, умінь та навичок учнів ретельно продумуйте під час підготовки до уроку, дбайте, щоб вони спонукали школярів до роздумів, сприяли активізації мислення.

16. Під час усної перевірки знань учнів віддає перевагу «парній педагогіці», спілкуванню лише з одним-двома учнями, не контролюючи діяльність інших.   

16. Систематично працюйте над виробленням у себе вміння широко розподіляти увагу. Це дасть вам змогу уважно слухати усні відповіді вихованців, контролювати тих, хто виконує завдання на дошці, бачити учнів всього класу. Якщо відчуваєте утруднення, вдавайтеся до спеціальних вправ.

17. Учень відповідає на поставлене запитання, а вчитель у цей час говорить з іншим учнем або порпається у своїх паперах чи байдуже дивиться у вікно.

17. Виявляйте цілеспрямовану увагу до учня й особливий інтерес до змісту його відповіді, так ніби ви чуєте це вперше.

18. Учитель зайшов до класу, привітався. Учні сіли за парти, продовжують гомоніти, а вчитель, намагаючись пересилати цей гамір, про щось починає розповідати.    

18. Коли зайшли до класу, учні вітають вас вставанням. Відповівши на привітання, зосередьте свою увагу на вихованцях, витримайте мовчазну паузу, поки в класі настане тиша. Лише після цього запропонуйте їм сісти і відразу ж; залучіть до конкретної діяльності.

19. Під час пояснення нового матеріалу окремі школярі починають розмовляти, до них приєднуються інші. Але вчитель продовжує розповідь.         

19. Намагайтеся помітити найменші порушення поведінки окремими учнями, не давши можливості включитися в цей процес іншим. Зробіть паузу, уважно подивіться на учня, який виявляє недисциплінованість, висловте мімікою й жестом своє незадоволення. Аналізуйте зміст і методи власної роботи; якщо учні втрачають інтерес до вашої розповіді, треба шукати інші засоби викладу навчального матеріалу.

20. На уроці вдається до розгляду негативних дій і вчинків учнів чи конфліктів, які виникли між ними, що призводить до даремних витрат часу і нервового збудження вихованців.  

20. Намагайтеся нейтралізувати негативні дії вихованців засобом «підміни», тобто негайно переключити їхню увагу на інший вид діяльності, навчальної в першу чергу. Аналізуйте конфлікти за рамками уроку.

21. Школяр запізнився на кілька хвилин на урок. Учитель припиняє навчальну роботу і з’ясовує причини затримки, вдається до «моралізування».     

21. Мімікою висловте невдоволення поведінкою учня і, не припиняючи роботи, жестом попросіть його сісти за парту. Лише після уроку можете з’ясувати причини запізнення і зробити вихованцеві зауваження.

22. Учень не хоче працювати на уроці, всіляко демонструючи це. Учитель будь-що намагається залучити вихованця до навчальної роботи, використовуючи навіть яскраво виражені авторитарні засоби впливу.         

22. Не варто бурхливо реагувати на таку поведінку школяра. Краще залишити його в спокої. Якщо всі учні класу активно працюють над виконанням конкретного навчального завдання, недисциплінований вихованець може заспокоїтись і також включитися в роботу.

23. Учитель, вислухавши відповідь учня, виставляє оцінку, не аргументуючи її. На запитання учня: «А чому мені 3 бали?» відповідає: «Бо ти знаєш цей матеріал лише на  «три бали».      

23. Намагайтесь у всіх випадках аналізувати відповіді учнів, підкреслюючи позитивне і вказуючи на допущені помилки. Можна спонукати школяра й до самоаналізу.

24. Виставляє оцінки з урахуванням особистого ставлення до учнів.    

24. Дотримуйтесь об’єктивності в оцінюванні навчальних досягнень учнів. Без вияву симпатій чи антипатій. Помилки в цьому призводять до втрати вчителем авторитету.

25. Учитель під тиском батьків чи учнів іноді змінює раніше вистав

лені оцінки.  

25. Виявляйте твердість і послідовність в оцінюванні навчальних досягнень школярів. Якщо допустили помилку, перевіряючи знання конкретного вихованця, у присутності всіх учнів проаналізуйте її, вибачтесь і поставте іншу оцінку.

26. Під кінець семестру, чверті, прагнучи мати добрий показник успішності класного колективу, або під тиском учнів чи їхніх батьків учитель іноді ліберально ставиться до визначення підсумкової оцінки.           

26. Завжди дотримуйтесь позиції об’єктивності. Якщо хтось із учнів чи їхніх батьків не згоден з майбутньою підсумковою оцінкою за семестр, чверть, можна встановити коло навчальних завдань для опрацювання з певних розділів і потім у присутності всіх учнів (чи навіть батьків) ретельно перевірити рівень знань, умінь та навичок, об’єктивно їх оцінити, не допускаючи найменшої прискіпливості.

27. Учитель виявляє надмірну балакучість, повідомляє завелику кількість інформації, хоче вразити учнів своєю ерудицією.     

27. Уникайте показної балакучості та ерудованості, оскільки це відвертає увагу школярів від головного - засвоєння теми уроку. Зважайте на розумові можливості учнів даного класу.

28. Намагається перевірити, як школярі зрозуміли навчальний матеріал, з’ясовуючи, у кого з них і які виникли запитання.      

28. Необхідно з’ясувати ступінь усвідомлення вихованцями суті конкретного навчального матеріалу шляхом висунення перед ними проблемного завдання.

29. Викликає відповідати конкретного учня, а потім ставить перед ним запитання.         

29. Запитання треба ставити всьому класу, а потім пропонувати певному учневі відповісти на нього.

30. Під час пояснення нового матеріалу чи керівництва самостійною роботою учнів тримає руки в кишенях, вертить ключі в руках, подзенькує дрібними грошима, сідає на підвіконня чи на край стола, «грається» окулярами, ґудзиками, часто поправляє зачіску, і т.ін.

30. Усе це належить до поганих звичок. Усіляко намагайтеся подолати їх нагадуванням: “Я повинен позбутися цих звичок!”.

31. Нерішучість у діях, бажання уникнути, обійти складні моменти у спілкуванні з учнями.      

31. Пам’ятайте й переконуйте себе, що за вас ніхто не розв’яже педагогічні завдання. Виявляйте активність і наполегливість у подоланні труднощів, які виникають у процесі спілкування з школярами.

32. Намагається всі питання, зокрема особисті, які виникають в окремих школярів, вирішувати у присутності всіх учнів класу.        

32. Не займайте такої категоричної позиції. З приводу питань інтимного характеру треба вдаватися до конфіденційної розмови з високим ступенем взаємної довіри.

33. Виявляє надмірну суворість.   

33. Потрібна, звичайно, і суворість у розумних межах. Та головною вашою зброєю має бути здоровий гумор.

34. Зосереджує увагу на помилках учнів, дорікає їм за це, що часто стає причиною негативного ставлення вихованців до вчителя.

34. У першу чергу відзначайте успіхи в навчанні кожного учня (навіть найменші), заохочуйте за старанність, всіляко формуйте у вихованців віру у власні сили і можливості.

35. Виявляє дріб’язкову прискіпливість до учнів, часто погрожує їм: «Я вам покажу!», «Стань у куток», «Замовчи, бо пошлю до директора!» тощо.

35. Ще жодний учитель, який дотримується авторитарно-командного стилю взаємин, не зміг досягти вагомих успіхів у навчально-виховній роботі. Спілкування має будуватися за принципом: «Якомога більше поваги до особистості і водночас якомога більше вимогливості до неї».

36. При найменших порушеннях учнем дисципліни на уроці намагається залякати його записом у щоденнику, до чого часто і вдаються, вважаючи, що це спонукатиме батьків зайнятися вихованням своєї дитини. 

36. Рішуче відмовтеся від такої тенденції як украй шкідливої. Цим самим ви формуєте у вихованця негативне ставлення до себе. Намагайтеся записати в щоденник учня подяку батькам за добрі успіхи їхньої дитини у навчанні, вияв дисциплінованості, старанності, доброти і т.ін.

37. Приступаючи до виконання самостійних навчальних завдань, учні звертаються до вчителя із запитаннями про порядок дій, способи роботи.      

37. Перед тим, як включити учнів у самостійну роботу, необхідно, озброїти їх раціональними способами дій, виходячи із змісту завдання, допомогти зорієнтуватися щодо послідовності виконання навчальних операцій.

38. Під час самостійної діяльності частина учнів при найменших утрудненнях звертається до вчителя за допомогою, яку він спішить подавати.      

38. Не варто поспішати подавати допомогу з дріб’язкових питань. Адже це не сприяє розвиткові в учнів розумових здібностей і можливостей, формуванню вмінь самостійної навчальної діяльності. Хай школярі привчаються власними зусиллями долати труднощі.